201 Агрономія

Даний курс акцентує увагу на перспективних тенденціях та закономірностях розвитку сільського господарства в умовах динамічних змін зовнішнього природного середовища, максимально ефективному використанні виробничого потенціалу сільськогоспо­дарських підприємств і організації.
Мета викладання дисципліни: формування системного підходу до оцінки як ґрунтових, так і кліматичних умов на процеси росту та розвитку рослин, гібридів та сортів сільськогосподарських культур
Використовуються такі методи викладання та технології: тренінги, рольові ігри, обговорення, презентації, міні-лекції, ситуаційні дослідження та інші.

Актуальність освітньої компоненти «ГІС технології в агрономії» полягає в опануванні принципів застосування ГІС технологій в діагностуванні агроекологічного стану ґрунтів. Дисципліна пропонує студентам роботу з геоданими в задачах реалізації систем просторового моніторингу земельних ресурсів. Студент по завершенню курсу буде володіти навичками роботи з програмними продуктами ГІС технологій, елементами ґрунтово-геоморфологічного районування, збору та опрацювання даних спостережень згідно нормативних вимог.
Мета навчальної дисципліни «ГІС технології в агрономії» – є отримання теоретичних знань та практичних навичок щодо функціонування ГІС для управління в агросфері.
Цілі вивчення дисципліни - набуття теоретичних знань та практичних навичок у використанні геоінформаційних технологій для оцінювання, моделювання та прогнозування агроекологічного стану ґрунтів, використанні безпілотника (дрона) для дистанційного обстеження земель.

Лектор: Статник Ігор Іванович, к. с.-г. н., доцент кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства

Науково-педагогічна практика в системі вищої освіти на третьому освітньо-науковому рівні є етапом практичної та професійної підготовки аспірантів до науково-педагогічної діяльності. Протягом строку навчання
в аспірантурі аспірант зобов’язаний виконати всі вимоги освітньо- наукової програми, зокрема здобути теоретичні знання, уміння, навички та інші компетентності, достатні для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, а також провести власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення, та захистити дисертацію.
Метою науково-педагогічної практики аспірантів є набуття навичок та вмінь викладацької діяльності, як способу впровадження новітніх знань та власних наукових доробків, у процес підготовки студентів за
освітніми ступенями «Фаховий молодший бакалавр», «Бакалавр», «Магістр»; формування системи компетентностей майбутніх науково- педагогічних працівників, здатних здійснювати аналітичне осмислення
стану та перспектив розвитку сфери освіти (відповідної спеціальності), створювати та впроваджувати новий зміст освіти та новітні методики (технології) навчання.
Науково-педагогічна практика аспірантів спрямовується на досягнення таких цілей:

• структурувати та дидактично грамотно перетворювати наукові знання у навчальний матеріал;
• раціонально диференціювати й систематизувати навчальні задачі;
• застосовувати новітні освітні технології, методи та засоби інтерактивного навчання, розробляти ситуаційні вправи, тестові завдання;
• розробляти силабуси;
• визначати структурні елементи лекційного, семінарського, практичного заняття відповідно до встановленої мети;
• розробляти методичні матеріали для всіх видів навчальної роботи;
• розробляти й застосовувати прогресивні системи діагностики, контролю та оцінювання ефективності навчання;
• оформляти документацію щодо планування та результатів викладацької діяльності.

Лектор: Клименко Людмила Валентинівна, к.с.-г.н, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Клименко Микола Олександрович, д. с.-г. н., професор, , завідувач кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства

Одержання стабільно високих врожаїв та підтримання максимального рівня рентабельності рослинництва неможливе без досконалого розуміння кількісного впливу основних факторів росту на продуктивність культур, обґрунтування рівня забезпеченості окремих територіальних одиниць цими факторами, встановлення можливості та доцільності їх регулювання.
Моделювання ґрунтових процесів в просторі та часі дозволяє ефективно використовувати агрономічний потенціал території, встановити оптимальний рівень інтенсифікації виробництва, визначити потенційний та реальний рівень прибутковості при збереженні розширеного відтворення родючості ґрунтів.
Через побудову математичних моделей реакції ґрунту на зміну зовнішніх умов реалізується важлива прикладна задача прогнозування потенційного рівня врожайності культур, та підбору відповідних технологічних рішень для його реалізації.
Основна мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у студентів міцних знань і умінь по управлінню процесом створення заданої врожайності на основі абстрактного моделювання фізичної суті або функціональних залежностей зростання і розвитку рослин.

Ключові слова: математична модель, прогнозування врожайності, фактори життя рослини, потенційна врожайність.

Лектор: Фурманець Олег Анатолійович, к. с.-г. н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства, , Веремеєнко Сергій Іванович, професор, д. с.-г. н., професор кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства, Колесник Тетяна Миколаївна, доцент, к. с.-г. н., завідувачка кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

Дисципліна «Рекультивація деградованих земель» спрямована на формування екологічної свідомості, шляхів вирішення проблеми ерозії в Україні, комплекс сучасних зонально орієнтованих заходів із захисту ґрунтів від ерозії з урахуванням сучасного стану земельних відносин та новітніх досягнень науки і техніки.
Метою вивчення дисципліни «Рекультивація деградованих земель» є навчити фахівців теорії і практики рекультивації порушених земель з нейтралізацією екоцидних впливів гірничих робіт на довкілля і створенням передумов активного самовідновлення родючих субстратів.

Лектор: Турчина Катерина Петрівна, к.с.-г., доцент афедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства Колесник Тетяна Миколаївна, доцент, к. с.-г. н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства, Клименко Микола Олександрович, професор, д. с.-г. н., завідувач кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства

Актуальність освітньої компоненти «Стійкі органічні забруднювачі в агросфері» полягає в ознайомленні з групою хімічних речовин, відомих як "стійкі органічні забруднювачі" або "СОЗ". СОЗ породжують проблему особливого характеру, оскільки вони зберігаються в навколишньому середовищі протягом тривалого часу до свого повного розкладання; переносяться на великі відстані у всі частини земної кулі, причому навіть у райони,
віддалені на тисячу кілометрів від найближчого джерела СОЗ; накопичуються в тканинах більшості живих організмів та проявляють токсичну дію самого широкого діапазону.
Метою вивчення ОК “Стійкі органічні забруднювачі в агросфері” студентами здобувачами третього рівня вищої освіти спеціальності 201 Агрономія є формування розуміння проблеми глобального рівня пов’язаної з СОЗ, забороні виробництва СОЗ, знищення їх запасів та джерел викидів, мінімізації впливу на агросферу.
Об’єктами вивчення ОК є механізми з попередження шкідливого впливу СОЗ на довкілля, визначення ефективних заходів у рішенні проблеми СОЗ та моніторинг вмісту стійких органічних забруднювачів у компонентах агросфери.
До цілей ОК належить придбання навичок у виконанні зобов’язань, що прийняті Україною при приєднанні до
Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі.

Лектор: Бєдункова Ольга Олександрівна, д. біол. н., доцент, професор кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства,   Клименко Микола Олександрович, д. с.-г. н., професор кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства